Орфографічний словник української мови. 2005.
чудацький — а, е. Власт. чудакові; дивний … Український тлумачний словник
чудацтво — а, с. Властивість за знач. чудацький … Український тлумачний словник
чудацтво — іменник середнього роду чудацький вчинок … Орфографічний словник української мови